Під час занять на Тренувальній базі ССК «Практика» / Київ випала нагода трохи протестувати помпову рушницю 12 калібру Armsan P Challenge.
Живцем побачив її в четвер в магазині Safari-Ukraina і одразу пустив трохи слини від співвідношення вартість/комплектація.
За 900$ це ствол 71 см з трьома дульними звуженнями, світлонакопичувальна мушка, подовжувач магазину на 10+1 набій сумарно, додаткове кріплення подовжувача магазину, одна проставка для зміни прогину прикладу і дві проставки для подовження прикладу. Збалансована і легка.
Досить непогано в порівнянні навіть з іменитими конкурентами.
Отже, пустив слину, покрутив в руках, висловив гіпотетичне бажання потестувати живцем і поїхав далі. Але вже наступного дня отримав від керівництва магазину пропозицію спробувати рушницю на стрільбищі. І ще за день — в суботу, взяв цю рушницю в руки на стрільбищі. Така клієнтоорієнтованість мені сподобалася.
Враховуючи, що моя спортивна спеціалізація — динамічна стрільба, мене, перш за все, цікавили такі властивості, як стабільність роботи механіки (подачі набоїв та екстракції гільз), можливість тримати рівномірний швидкий темп вогню, зручність швидкого прицілювання, зручність заряджання магазину по 2 та 4 набої (load two та quad-load), баланс і комфортність віддачі.
Завдання номер два — оцінити зручність обслуговування (розбирання для чистки та збирання) надійність конструкції та її слабкі місця.
Третє — зрозуміти, наскільки багато потрібно допилювати рушницю під спортивні задачі.
І останнє — на перспективу — з’ясувати, чи може ця рушниця бути достойною заміною Benelli SuperNova. Розумію, що чути таке від власника SuperNova трохи дивно, але моя рушниця потроху спрацьовується, а нових SuperNova в Україні не видно і не чути.
По першому завданню все Ок. З першої спроби вийшов на стабільний комфортний темп стрільби в діапазоні 0,3-0,4 сек. між пострілами з набоями ТАХО Hunt Profi 28 гр. Гадаю, з коротшим прикладом можна і швидше, бо дві подовжуючі проставки в прикладі, — то забагато для мого зросту і довжини рук.
Віддача майже не відчувається, незважаючи на невелику вагу рушниці. Прицільна планка порадувала. Хоча форма і незвична, але прицілювання майже інтуїтивне. Цівка анатомічно дуже зручна і за рахунок своєї форми підійде як під долоні різного розміру, так і під різну довжину рук. Поверхня цівки має протиковзальне покриття Soft touch.
Заряджатися нормально по 4 набої спочатку було неможливо через малозрозумілі виступи на пластиковому демпфері перед ствольною коробкою, а по два — досить комфортно, бо сама коробка в місці входу в магазин вже має необхідну для цього форму з виїмками під долоні. Так що, час на «запилювання» витрачати не доведеться. Спортсмени мене зрозуміють.
Як виявилося під час розбирання, той демпфер можна досить легко зняти. Його призначення – зменшувати ударні навантаження на задню частину ствольної коробки в місці кріплення прикладу. Напевне, краще той демпфер залишити на місці, але, таки, зрізати хоча б лівий виступ на ній, бо виступи несуть досить умовне функціональне призначення — входять у виїмки на цівці, як направляючі. Але, враховуючи, що цівка не має люфта взагалі, ті направляючі непотрібні. Так, я не обмовився, люфт дійсно відсутній і секрет цього криється у внутрішній конструкції рушниці про що трохи пізніше.
Отже, стрільба і заряджання, особливо після демонтажу демпфера, мене повністю задовольнили.
Улюблена, з незрозумілих мені причин, деякими стрільцями стрільба «в переднатяг» неможлива через конструкцію механізму замикання затвору: личинка затвору фіксується у виїмці на приливі ствола під час закривання затвору і вивільняється лише після спрацювання ударно-спускового механізму. Оскільки, мені той «преднатяг» малоцікавий, я один раз спробував і тим задовольнив свій інтерес до екзотичних прийомів стрільби з помпи.
Далі збирання/розбирання. Розбирання елементарне: зняв кріплення подовжувача, скрутив подовжувач, витягнув пружину з магазину з подавачем, зняв ствол, зняв цівку разом з затворною рамою і затвором і наостанок УСМ, який кріпиться лише на один штифт.
Із збиранням довелось трохи погратися, поки не зрозумів, що при встановленні ствола в коробку в самому кінці необхідно притримати пальцем через вікно екстракції затвор в задній частині, щоб не дати личинці затвору зайти в виїмку на приливі ствола.
Внутрішня конструкція проста і надійна і має родові ознаки рушниць Fabarm.
Тяги цівки і затворна рама — це одна масивна металева деталь, яка жорстко фіксується в цівці. Затвор легко встановлюється на виступи рами.
Конструкція затвору традиційна для класичних помпових рушниць і його легко обслуговувати. Як я вже згадав вище, запирання затвору здійснюється фіксацією його личинки у виїмці на приливі ствола. Виїмка досить виразна, тому запирання надійне. Зачеп екстрактора лише один — з правого боку затвора. Надійніше, якби було два, як у Mossberg 590, але і так непогано – Remington 870 живе ж з тим якось понад 60 років. Нерухомий ежектор розташований безпосередньо на приливі ствола і зафіксований штифтом.
Цівка виготовлена з міцного пластику і має товсті стінки, що скоріше за все унеможливить її деформацію під час активної експлуатації, а покриття Soft touch запобігає ковзанню долоні по цівці навіть при несильному її стисканні.
Довжина патронника 76 мм.
Пружина магазину довжелезна і досить таки пружна. Потрібно підрізати. Подавач магазину алюмінієвий і покритий анодуванням червоного кольору. Дуже зручно для візуального контролю відсутності набоїв при розряджанні зброї.
Затильник прикладу досить товстий. Кріпиться на два шурупи.
УСМ стандартний, нічого незвичного.
Лоток подачі набоїв підпружинений і не фіксується в піднятому догори положенні, як у SuperNova. Але, зі знятим затвором це зробити досить легко. Можливо, теоретично, можна підпиляти важіль, який повертає лоток у вихідне положення, таким чином, щоб фіксувати його у верхньому положенні. Це полегшить і прискорить дозаряджання рушниці. Але то вже хай майбутні власники експериментують.
Фактично я вже описав третій пункт моєї програми — «допилювання» під спорт.
Але, є ще одне але, на якому я зупинюся детальніше — важіль розмикача. Він типово фабармівсько-хатсанівсько-армсанівської форми, тобто, Г-подібний і виступає над скобою спускового гачка в тому місці, де рухається під час заряджання закраїна першого патрона з пари. Він тупо заважає дозаряджати рушницю на максимальній швидкості. Питається, навіщо ставити такий артефакт-рудимент на рушницю з претензією на спортивне призначення, в якій коробка вже підготовлена під спортивний спосіб заряджання?
Цей важіль потрібно безжально зрізати, залишаючи невелику частину в місці входу в корпус УСМ по типу SuperNova. Так, маніпулювати з ним правою рукою стане менш зручно, бо важіль заходить в УСМ з лівого боку, а не з правого, як у SuperNova, але я особисто ніколи не використовую його під час виконання вправ, лише при розряджанні зброї.
І ще одне. Я б або поміняв кріплення подовжувача магазину, або трохи змінив його форму, бо він при затисканні трохи відгинає подовжувач магазину від ствола. Це не критично, але навіщо потрібне зайве навантаження на подовжувач?
Різьба муфти-гайки подовжувача магазину, враховуючи ширину кільця фіксації ствола, нарізана трохи заглибоко для того, щоб накрутити її по всій глибині, але це легко лікується сточуванням її основи. Вільного місця до початку різьби там майже сантиметр.
Непідготовлений читач може здивуватися: «Ого, скільки доводок потрібно робити». Але підготовлений зрозуміє, що це все косметичні дрібниці в порівнянні з обсягом «запилювання» коробок і цівок на популярних в динамічній стрільбі моделях італійських і американських рушниць)
Роботи на все про все менше, ніж на 30 хвилин.
Звичайно ж, це все не стосується тих, хто буде використовувати рушницю в базовій комплектації – з оригінальним магазином на 4 набої без подовжувача.
В якості резюме можу сказати, що Armsan P Challenge, як на мене, — достойний конкурент в спорті як для Remington 870 чи Mossberg 500-ї серії, так і для Benelli SuperNova.
Звичайно, називати його «вбивцею SuperNova» ще рано, особливо без досвіду експлуатації при настрілах за 5-10 тисяч набоїв, але заявка на успіх в турків вийшла пристойна.
Сподіваюся на можливість продовжити тестування надалі.
В якості післямови хочу сказати, що коли я повертав рушницю до київського магазину «Сафарі», то досить докладно описав всі необхідні, на мою думку, доопрацювання. На мій подив, за декілька днів по тому мені зателефонував представник магазину і повідомив, що компанією прийнято рішення проводити передпродажну «спортивну» підготовку рушниці на запит покупця. Дрібниця, а приємно.
