До написання цього невеличкого ессе мене підштовхнули дві речі. По-перше, постійний холівар на тему — спортивна підготовка не потрібна самооборонному тактикульному стрілку, і друге — регулярні питання про те, що таке Стрілецька Бурса, і що вона дає потенційному майбутньому стрілку.
Кращий приклад — то власний досвід, то ж з нього і почну.
Придбавши рушницю, я десь з місяці півтора займався тим, що стріляв тарілки на круглому стенді, або ж дірявив папір в тирі.
Але така одноманітність доволі швидко набридає, і на фейсбучику я побачив рекламу занять з Динамічної стрільби з рушниці від ССК Практика.
То ж з настрілом десь в 500 патронів я подався вивчати цей новий для мене світ.
Зразу скажу, що моє спорядження і концепція дробовика (тактичний хоум дефенс) були абсолютно протилежні тим, які підходять для спортивної стрільби, втім це мені не завадило приїздити щовихідні на стрільбище і поглинати нову справу. 🙂
Стрілецька Бурса
Непомітно промайнуло з десяток занять і навіть пара змагань. На якомусь із занять зайшла мова про Стрілецьку бурсу, чим я зацікавився і вирішив спробувати. Чому, спитаєте ви? Здавалося б — все є, їдь стріляй 🙂
Але на той час я вже почав відчувати, що відірваних одне від одного занять мені вже мало, що хочеться чогось глобальнішого і системнішого. Хочеться кращих результатів, банально! Бо коли стріляєш поряд із сильними спортсменами, звертаєш увагу на їх виконання вправ, рухи, швидкість, точність — і хочеш вміти так само як мінімум. Тож Бурса стала абсолютно логічним продовженням.
Випускний
Півроку пролетіли швидко, випускний матч видався веселим і цікавим. Хоча підйоми в суботу о 7 ранку мені так і не подобаються 🙂
Підсумки
Що можна по результатах цього всього підсумувати.
Бурса це абсолютно чудовий курс занять, який структуровано і зрозуміло відкриває для тебе принципи швидкої і точної стрільби, і прививає потрібні для неї вміння. Окремо хочу відмітити, що техніку безпеки при використанні зброї в Бурсі не те що на підкірку записують — вона в’їдається на рівні ДНК, що як на мене є чи не найнеобхіднішою навичкою кожного стрільця.
Якщо ви плануєте в подальшому регулярно стріляти, стріляти впевнено і безпечно — неважливо яку дисципліну — я сміливо раджу пройти Стрілецьку бурсу.
Я порівнюю зараз свої фото і відео до та після Бурси — на перші фото без сліз не глянути, стійки немає, швидкість нам тільки сниться 🙂 Хоча на той момент мені здавалося, що я вмію стріляти з дробовика 🙂
В мене помінялося все, навіть зброя 🙂 Хоча це, власне, результат мого рішення серйозно займатися стрілецьким спортом. Тим не менш, мій самооборонний варіант так само працює, і набуті мною навички стрільби нікуди не зникли.
Щодо спортивної підготовки — на мою скромну думку, вона необхідна, і я скажу чому.
Спортивна підготовка — це та база, на яку зверху потім можна поставити що завгодно. Вміння влучно і швидко стріляти, впевнено перезаряджатися, незалежно стоячи чи рухаючись — це те, що дає спортивна підготовка. З власного досвіду ще додам — будь-який спортивний матч це чудова імітація стресової ситуації, і вміння в стресовій ситуації адекватно і безпечно поводитися зі зброєю ще нікому не завадило.
